Спільна власність на житло — як не втратити свою частку.

У життєвих ситуаціях, коли одна квартира чи будинок належить кільком людям — наприклад, подружжю, родичам або інвесторам — виникає поняття спільної власності. Закон розрізняє два основні типи: спільна сумісна власність та спільна часткова власність. Кожна має свої правила, можливості та обмеження, які варто знати ще до купівлі або дарування нерухомості.

Спільна сумісна власність передбачає, що всі співвласники володіють нерухомістю без визначення часток. Це типова форма для подружжя: квартира, куплена під час шлюбу, автоматично вважається спільною сумісною, навіть якщо договір укладено лише на одного з подружжя.

При цьому жоден зі співвласників не може самостійно розпоряджатися частиною майна, поки вона не буде визначена через суд або за взаємною домовленістю. Продаж, дарування, обмін можливі лише за згодою всіх.

Що таке спільна часткова власність на квартиру або будинок

У випадку спільної часткової власності кожен зі співвласників має чітко визначену частку у праві власності. Наприклад, одна третина квартири належить сестрі, дві третини — брату. Така форма частіше зустрічається у спадкових питаннях або при купівлі майна кількома інвесторами.

Часткова власність дозволяє розпоряджатися своєю часткою майна окремо: її можна продати, подарувати чи передати у спадщину — але за законом інші співвласники мають переважне право викупу. Це означає, що перш ніж продати частку сторонній особі, потрібно письмово запропонувати її іншим співвласникам.